Тип торгівлі, при якому відкрита позиція автоматично закривається за певною ціною на основі стоп-наказу або захисного ордера. Ви можете задати захисний ордер, щоб мінімізувати втрати у випадках несподіваних зрушень ринку.
Stop-loss за своєю суттю – теж ордер, але, на відміну від інших побратимів, є більшим обмеженням ризиків, ніж отриманням прибутку. На жаль, не всі вміють користуватися цим «ризик-удавом», і заносять його в список вимерлих, геть викидаючи зі своїх стратегій, що призводить до плачевних результатів.
Одне з правил управління капіталом говорить: «Обмежуй збитки для кожної угоди не більше 5% від балансу». Іншими словами, це означає, що stop-loss може заходити не далі, ніж виділена йому кількість пунктів в залежності від обсягу ордера кожної угоди. Але це правило не завжди придатне в кожній конкретній ситуації. Судячи за довгостроковими графіками, необхідний досить низький рівень стопа, щоб врахувати шум, і досить високий, щоб витримати правило стоп/профіт 1:3. На 15 хвилинах ставити великий стоп – значить не отримати достатньо прибутку, а трохи вище – зачепити його шумом. Для агресивних спекулянтів такі перспективи взагалі неприйнятні, оскільки зі збільшенням обсягу ордера зменшується розмір стопа. Як його використовувати?
Для початку необхідно оцінити, де в конкретній ситуації буде безпечно поставити стоп. Якщо ви використовуєте канали, то стоп зазвичай ставиться за межі каналу. Якщо це рівні підтримки/опору, – за рівні. Таким чином, при пробої каналів або кордонів велика ймовірність, що тренд розгорнеться, і ваші кошти будуть врятовані від неминучої загибелі. Якщо поблизу немає ні каналів, ні кордонів, кращий варіант для установки stop-loss – вище або нижче попередньої свічки для продажу або покупки відповідно. Є кілька стандартних індикаторів, що спрощують виставлення точок виходу – Bollinger і Parabolic. З Параболіком все просто – стоп ставиться на точки індикатора, а Боллінджер працює за правилом каналів.
Після всіх «над» і «під» вимірюється відстань між передбачуваним входом і stop loss. Якщо можливі збитки будуть менше ніж 5%, а профіт вийде цілком досяжним, можна сміливо входити в ринок.
Часто цих даних недостатньо, щоб оцінити, вірно чи невірно виставлений вихід з позиції. Якщо можливі втрати становлять понад 5%, а профіт сильно виростає, краще почекати більш сприятливої ситуації. Якщо рівень стопа виходить занадто маленьким, краще дати йому трохи більше свободи, щоб він не постраждав від «загулялої» ціни.
Як тільки ціна досягла певної позитивної відстані від точки входу, stop-loss може починати рухатися слідом за нею. За правилом «над/під попередньою свічкою», він може вдало нагнати ціну в тій точці, де імпульс видихається і проситься на відкат. Для таких цілей був спеціально розроблений плаваючий stop-loss, але з обмеженнями по пунктах він не приносить бажаних плодів.
Такі способи обмеження ризиків ускладнюють задачу тестування стратегій і передбачуваного доходу за місяць, але є більш гнучкими, ніж чітко обумовлений розмір stop-loss.
